Криза 3-х років
Період звикання до статусу мами чи тата, кольки та перші зубки вже позаду. Здавалося б настало нарешті спокійне батьківське життя. Та ж ось дитина стала вередливою, впертою, все заперечує та кричить "Я сам(а)!"
Часто батьки стають збентеженими через незвичну поведінку їхньої слухняної дитини.
Що робити? Куди бігти? Хто винен?
Та все не так страшно, як здається. Через цей етап проходять всі батьки. Це лише криза 3-х років.
Строки перебігу кризи, як і прояви, суто індивідуальні та знаходяться в межах 2,5-4 років.
Спробуємо розібратися, що ж відбувається з дитиною в цей період.
Виявляється, приблизно в 3 роки у дитини дозрівають лобні долі кори головного мозку, що є фізіологічною основою для становлення особистості дитини. В цей час дитина усвідомлює своє "Я" та ментально відділяється від дорослого.
Як говорилося вище, прояви кризи у кожної дитини індивідуальні, але все ж мають спільні риси:
1. Упертість. Дитина наполягає на своєму рішенні, навіть якщо її бажання суперечить її потребам.
2. Негативізм. Проявляється у запереченні всього та прагненні робити все навпаки, навіть всупереч своїм бажанням, якщо вони збігаються із бажанням дорослого та всупереч здоровому глуздові.
3. Гонорливість. Дитина протестує проти всього на світі, вона незадоволена всім, що їй пропонують.
4. Своєвілля. Прагнення до незалежності від дорослого, самостійності. Дитина хоче все робити та вирішувати сама.
5. Знецінення. Знецінюють стосунки, старі правила поведінки, ставлення до речей. Те, що раніше було хорошим та улюбленим, стає поганим.
6. Протест-бунт. Дитина знахоиться в сані суперечки з дорослими. "Вся поведінка дитини набуває рис протесту, нібито дитина знаходиться в стані війни з навколишніми, в постійному конфлікті з ними",— писав Л.С. Виготський.
7. Деспотизм. Дитиною жорстко проявляється влада над дорослими, які їй підкоряються. Якщо в сім'ї кілька дітей, деспотизм набуває рис загострених ревнощів, бо інші діти не мають жодних прав.
Потрібно пам'ятати про те, що зовнішні негативні ознаки — це лише зворотний бік позитивних складових змін особистості, головний і основний сенс будь-якого критичного віку.
Криза трьох років являє собою значну зміну взаємовідносин, які існували до цього часу між дитиною і дорослим. У кінці раннього віку виникає тенденція до самостійної діяльності, яка знаменує собою те, що дорослі більше не закриті для дитини предметом і способом дій з нею, а нібито вперше розкриваються перед нею, виступають як носії зразків дій і відносин в навколишньому світі. Феномен "Я сам" означає не лише . виникнення зовні помітної самостійності, але й одночасне відділення дитини від дорослої людини. У результаті такого відділення дорослі нібито вперше виникають у світі дитячого життя. Світ дитячого життя із світу обмеженого предметами, перетворюється в світ дорослих людей. Тенденція жити загальним життям з дорослим проходить через все дитинство; дитина, відділяючись від дорослого, встановлює з ним більш глибокі стосунки, підкреслював Д.Б. Ельконін.
