ЗДО №9, ”Ластівка”, Ворзель
Ірпінь, Київська область

Фізичний інструктор ДНЗ № 9 "Ластівка"

За фізичний стан вихованців та колективу нашого садочку відповідає Саранча Ольга Миколаївна.

Саме завдяки її заняттям діти мають чудову фізичну підготовку.

 

 

Спортивне свято з Карлсоном

(Старші та середня групи)

Ведучі: Карлсон, Фрекен Бок.

(Звучить звук літака, влітає Карлсон)

       Карлсон: Стоп машина! Привіт, дітвора! Кричіть гучне «Ура!», адже до вас Карлсон прилетів! І відразу всі повеселішали! (Звук глохнучого мотору) Дозвольте посадку, у мене паливо закінчилося. Де можна приземлитися? Швидше показуйте мені посадкову смугу, а то я розіб`юся. (Приземляється).

Всім привіт, мене звуть Карлсон! (Тисне руку кільком дітям). Карлсон, дуже приємно, Карлсон.(Встає на табуретку). Я чоловік у самому розквіті сил. Зазвичай я прилітаю до тих, хто любить трошки побешкетувати. Тільки от біда, батьки Малюка, ну з яким я дружу, приставили до ньго, ні до мене, ну до нього цю як її Домомучительницю, бр-р-р-р Домоуправительницю, вона його перевиховала і тепер хоче мене перевиховати. Малюкові зовсім пустувати заборонила, тепер за мене взялася. Ой, здається вона мене знайшла. Сховайте мене швидше, а то вона мене зовсім замучить, ой, завиховує. (Карлсон ховається. До зали заходить Фрекен Бок).

       Фрекен Бок: Так-так-так. Здається я чула шум мотора. А ось і дітлахи. Милі дітки чи не підкажете ви мені де сховався цей бешкетун Карлсон. Його треба терміново перевиховати, а у мене як на зло дуже мало часу. (Знаходить Карлсона, витягає його за вухо) А, ось де ти заховався дорогенький. Я ж сказала, що обов`язково тебе знайду, навіть з закритими очима, від мене ще ніхто не тікав. (До дітей) Не вірете? Можемо перевірити.

      Гра: «Сліпої баби» (Фрекен Бок зав`язують очі і вона ловить Карлсона та дітей).

       Фрекен Бок: Ну все, у мене немає часу грати, я дзвоню на телебачення і повідомлю, що у мене є для них одна хороша новина. Це я про тебе, мій голубчику. Та я ж зовсім забула, є одна невеличка проблемка, ти дуже невихований, а на телебачення невихованих не пускають, а мені ой, як треба туди потрапити.

        Карлсон: Ой-ой-ой які ми серйозні. (Стає на стільчик). Я найрозумніший, найкрасивіший, самий вихований чоловік на землі. Я тут днями і ночами правила етикету вивчав і тепер я щей самий етикетний чоловік.

        Фрекен Бок: І що ж такого корисного,мій любий, ви там засвоїли?

        Карлсон: Якщо до вас додому прийшли гості, треба їм сказати «До побачення!»

       Фрекен Бок: Це не правильно! Такого в книжках не напишуть. Ось як треба: якщо до вас додому прийшли гості, треба їм сказати «Доброго дня!». А що іще розумного ти там, мій любий, прочитав?

       Карлсон: Якщо мама із татом розмовляють, то тобі треба голосно реготіти, плескати в долоні, тупати ногами.

       Фрекен Бок: Дорогий, мій любий ти знову все не так зрозумів.

       Карлсон: Як це нетак?

       Фрекен Бок: Якщо мама із татом розмовляють, то тобі треба тихо гратися в кімнаті.

      Карлсон: Ой, ви мене так запутали, що мені треба вже пити ліки.

      Фрекен Бок: Які ліки? (Здивовано).  

      Карлсон: Як які? Звичайно варення, малинове варення!

      Фрекен Бок: Не можна, залишилася одна банка, а попереду морозна зима.

      Карлсон: Діти, ви ж обіцяли що будете допомагати, у вас друг захворів, а вона он варення пожаліла.

      Фрекен Бок: Та взагалі то мені не шкода, але для початку треба перевірити твою температуру.

      Карлсон: Піднімається, і так видно, що в мене найвища у світі температура. Я самий хворий у світі Карлсон! Не вірите, перевірте.

      Конкурс – естафета «Я захворів». (Діти двох команд зносять предмети до Карлсона: градусник, бинт, йод, таблетки, мікстура по доріжці з кеглями)

        Фрекен Бок: Так, при такій температурі потрібне малинове варення. (Віддає банку з варенням).

        Карлсон: (Робить вигляд, що пє варення). Ох, як пити хочеться.

        Фрекен Бок: Так, тепер треба багато пити.

        Конкурс – естафета «Звільни відеречко для води» (Діти ложкою вибирають іграшки з відеречка в корзину).

        Карлсон: (Схоплюється зі стільця, і стає на стільчик). Сталося чудо! Друзі вилікували друга! Ну а тепер я хочу трохи розважитися. Ей , хлопчики, дівчатка, будемо пустувати? (Відповіді дітей). Я хочу пограти з вами мою найулюбленішу гру в пожежників. Томущо пожежники – це мої самі улюблені люди. Вони завжди приходять невчасно. Тільки ми з Малюком заберемося на дах, як вони тут, як тут. Деруться у своїй формі Малюка рятувати.

        Гра «Пожежники» (Одяг дітей вивертається на виворіт – дітям потрібно правильно вивернути і одягтися).

      Фрекен Бок: Карлсон, а що це ти за спиною ховаєш?

      Карлсон: Та це я так, нічого, трохи цукерками зловживаю.

      Фрекен Бок: А дітей пригостити не бажаєш? Вони ж тобі допомагали, ти повинен їм віддячити.

      Карлсон: І що, я виходить їм просто так цукерки маю давати? Нехай станцюють зі мною таночок, я цю справу люблю.

(Діти танцюють, карлсон пригощає дітей цукерками. Чути шум мотора і карлсон відлітає).

Фрекен Бок: (Махає рукою). Він полетів, але обіцяв повернутися, милий бешкетунчик. Адже й справді з ним було так весело. Ну добре, коли вже нема кого перевиховувати, піду я до інших хлопчиків та дівчаток. До побачення.

Електронна реєстрація в ДНЗ "Ластівка"

Ласівка

Яндекс.Метрика

Логін: *

Пароль: *